Откуда у нас столько ветеранов на парады ходят?

Копирую мнения комментатора Херсонской Правды под ником Бунчук: «Не треба розпускати шмарклі з приводу ветеранів в автобусах із затемненимим склом.

Крім виключень, бійці червоної арміїї в німецько-радянській війні 1941-1945 рр. максимум повинні бути 1925 року народження. Тобто, наймолодшим сьогодні 85-86 років. А більшості до 90 і після. Багато таких сьогодні серед ветеранів, враховуючи роки в окопах, рани, фізичний і моральний надрив? Мало залишилось. Більшість з них через стан здоров'я на паради не ходить. І додаткових нагород не вимагає. І на особистому рівні можуть зрозуміти і бандерівців, і бійців УНРА, і литовських „лісових братів“.

А згідно закону, ветеранами ВВВ вважаються особи, що воювали по 1954 рік включно. Війна закінчилась 1945-го. З ким воювали до 1954? Відповідь дає історія: або в концтаборах в Сибіру мордували репресованих, або знищували національно-визвольний рух в Західній Україні та Прибалтиці. Такі „ветерани“ можуть бути аж по 1936 рік народження.

Саме вони сьогодні в більшості ще енергійно крокують в колонах, приймають кожного року ювілейні медальки. Саме вони оскаженіло проти примирення всіх українських вояків Другої світової, незалежно від того, під яким прапором воювалось. Саме для них недолуга влада сьогодні кинула кістку — червону ганчірку.»

0 комментариев

Оставить комментарий

Комментировать при помощи:


Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.