Системні протиріччя й тактичні розходження між США та Росією: природа, зміст, специфіка. Ч 5

На забезпечення невразливості території США були зорієнтовані плани «зоряних війн», розроблені за часів Р.Рейгана, за якими передбачалося виведення протиракетної зброї на навколоземну орбіту з метою зробити територію США недосяжною для ракетного нападу супротивника.


Традиційний спосіб зменшення загрози стосувався стримування та скорочення самих ядерних озброєнь, включаючи заборону їх кількісного нарощування, вдосконалення та перехід до поступового знищення накопичених запасів. Однак цей шлях мав ґрунтуватися на універсальності процесу роззброєння, що виключало можливість появи нових ядерних держав та існування напівлегальних ядерних арсеналів. Іншою нагальною вимогою ставало забезпечення контролю за виконанням досягнутих домовленостей, що потребувало значного рівня взаємної довіри.


Адміністрація Дж.Буша по суті відмовилася від продовження спроб вдосконалення режиму контролю над ядерними озброєннями. Термін дії двох найважливіших двосторонніх російсько-американських договорів у сфері обмеження та скорочення стратегічних озброєнь спливає в 2009 р. (Договір про стратегічні наступальні озброєння) та в 2012 р. (Договір про скорочення стратегічних наступальних потенціалів). Проте до початку 2009 р. в ході російсько-американських консультацій не було помітно істотних зрушень, які б дозволяли розраховувати на продовження і вдосконалення режиму контролю над стратегічними ядерними озброєннями.


Хоча Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань ратифікований трьома ядерними державами (Росією, Великою Британією та Францією), набуття ним чинності виглядає не реалістичним внаслідок позицій США, Китаю, Ізраїлю, Ірану, Індії, Пакистану, КНДР та декількох інших країн, що володіють ядерними технологіями.


Через вихід США з Договору по ПРО 1972 р. виникла істотна загроза розхитування режиму ядерного нерозповсюдження. Нова американська ядерна доктрина не тільки знизила поріг можливого застосування ядерної зброї, але й фактично перевела його з арсеналу політичних засобів стримування до потенційних засобів театру воєнних дій. До того ж, США фактично визнали Індію ядерною державою та уклали з нею договір про широкомасштабне співробітництво в ядерній галузі.


Проголошене главами дипломатичних відомств США і Росії «перезавантаження» двосторонніх відносин дещо поліпшило ситуацію, оскільки дозволило відновити переговори з проблем контролю над озброєннями. Проте навряд чи слід очікувати, що ці переговори призведуть до істотної зміни характеру стосунків чи повного врегулювання спірних проблем.


Варто враховувати, що переговори розпочалися за умов економічної кризи. Обидві сторони мають враховувати брак коштів, які можуть бути спрямовані на фінансування коштовних програм новітніх озброєнь. За цих обставин було висунуто декілька ідей, що відбивають характер пошуку стратегічної моделі розв’язання проблеми протиракетної оборони. Спочатку, на етапі підготовки Бухарестського самміту НАТО (2008 р.) були висунуті пропозиції в напрямку створення спільної системи ПРО, яка б поширювалася на всіх членів НАТО в сенсі забезпечення рівних умов безпеки в межах альянсу. Згодом було висунуто російську пропозицію про спільне використання Росією та США радіолокаційної станції в Азербайджані для відстеження можливого ракетного нападу з боку Ірану. Й нарешті, виникла ідея поєднання можливостей американської системи ПРО з російською, яка, однак, не виглядає реалістичною з військово-технічних причин та регламентів секретності.


В ході переговорів навесні 2009 р. російська сторона запропонувала пов'язати готовність Росії істотно скоротити ядерні боєзаряди та засоби їх доставки (ракетоносії) з відмовою США від розміщення елементів ПРО в країнах Центральної та Східної Європи. З російського боку висунуто пропозиції забезпечити контрольоване знищення боєголовок замість їх складування. Д.Медвєдєв також наголосив на необхідності виключити можливість розміщення стратегічних наступальних озброєнь за межами національної території.


У ході переговорів з’ясувалося, що адміністрація Б.Обами не згодна на пропозицію Росії пов‘язати скорочення стратегічних наступальних озброєнь з питанням розміщення елементів американської системи протиракетної оборони в Польщі та Чехії. Під час третього раунду російсько-американських консультацій по розробці нового документу по СНО офіційний представник державного департаменту США Й.Келлі заявив, що США поки що не ухвалили остаточного рішення відносно розміщення об’єктів ПРО в Європі. За його словами, необхідність в цьому відпаде, якщо зникне загроза, для відвернення якої призначена ця система. Таким чином, російську сторону опосередковано підштовхували до більш активного тиску на Іран з метою припинення програми зі збагачення урану та припинення ракетної програми. Водночас держдепартамент США підтвердив зацікавленість у значному скороченні стратегічних ядерних озброєнь порівняно з рамками, встановленими в Договорі  СНО-1 (1991 р.).


За даними директора Інституту США і Канади Російської Академії наук С.Рогова, адміністрація Б.Обами дійсно скорочує видатки на ПРО, однак ці скорочення порівняно незначні й становлять приблизно 15% від запланованих сум. Прагматичний підхід полягає в значному скороченні обсягів розгортання ПРО. Передбачається припинення розгортання стратегічних ракет-перехоплювачів на Алясці. Оборона території США від міжконтинентальних балістичних ракет покладається на 30 пускових установок для перехоплювачів наземного базування (26 на Алясці та 4 – в Каліфорнії).


Припиняється програма MKV, яка потенційно мала розміщуватися в космосі для враження великої кількості цілей.


Припинено розробку нової стратегічної ракети-перехоплювача KEI, здатної збивати МБР і БРПЛ на розгінній ділянці.


Прийнято рішення призупинити закупівлю літаків «Боїнг-747», оснащених хімічним лазером для перехоплення МБР на розгінній ділянці. Один такий літак вже функціонує. Раніше планувалася закупівля 20 літаків такого типу.


Стосовно розгортання двохступеневих ракет-перехоплювачів у Польщі, адміністрація США відкладає ухвалення рішення з цього приводу на найближчі три роки мотивуючи це необхідністю завершення розробки та випробувань [32].


Таким чином, США не мають наміру відмовлятися від розгортання протиракетної  оборони, однак масштаби та пріоритети цієї програми зазнають корекції. Офіційно зміна пріоритетів американської ПРО не пов’язується з позицією Росії. Головними чинниками вважаються фінансові та технічні обставини. Проте не викликає сумніву, що політичне керівництво враховує експертні рекомендації не провокувати своїми діями відповідне нарощування стратегічних ядерних сил Росії та Китаю. Теж саме стосується і таких питань, як розміщення нових військових баз, строки і темпи розширення НАТО, стримування партнерів США у Східній Європі від дій, що загрожують виникненням криз і конфліктів у відносинах з Росією.


Підводячи підсумок зазначимо, що попри певне пом’якшення атмосфери американо-російських відносин, їх характерною ознакою залишається стан асиметричного суперництва. З боку США визнано наявність певної взаємозалежності між стратегічними наступальними озброєннями і оборонними засобами. Хоча про відновлення Договору по ПРО мова не йде, адміністрація Б.Обами погодилася на істотні обмеження тих компонентів системи ПРО, які мали найбільш дестабілізуючий характер. Вважається, що приблизний рівень у 1500 ядерних боєголовок для кожної з сторін дозволить зберегти приблизний стратегічний паритет між США та Росією на найближчі роки. 


Значною проблемою залишається відсутність адекватних механізмів, здатних обмежити ризик виникнення криз, аналогічних російсько-грузинському конфлікту. В відносинах між США та Росією простежується тенденція до пом’якшення низки гострих питань та переходу до більш обережного та вибіркового стримування. Цілком очевидно, що за умов регіонального домінування НАТО така політика може мати певну ефективність, проте не може вважатися надійним запобіжним заходом від виникнення нових або реанімації існуючих конфліктів. Не менш важливою потребою залишається уточнення моделі європейської безпеки, яка навряд чи може обмежуватися взаємодією між НАТО, ЄС і ОБСЄ.


Російська сторона декларує намір застосовувати воєнну сили для розв’язання проблем, які можуть виникати в разі порушення балансу сил поблизу кордонів Росії та її союзників. Проголошено наміри здійснювати стратегічне стримування, включаючи заходи, спрямовані на попередження та зниження загрози деструктивних дій з боку держави — агресора або коаліції держав [33]. 


Такий підхід скоріше свідчить про стан «холодного миру», аніж про можливість активізації співпраці. Окрім цього зберігають значний конфліктний потенціал такі чинники, як ресурсна конкуренція, ставлення до ролі долара як світової резервної валюти, вплив США і НАТО на політичні процеси в країнах СНД. Проте найголовнішим чинником варто вважати протилежність позицій сторін щодо моделі міжнародних відносин. У цьому сенсі США бачать в Росії ледь не головного політичного супротивника, який ініціює підрив американської гегемонії та прагне закріпити багатополярну модель міжнародної системи в міжнародно-правових документах, проте не має для цього ні достатніх ресурсів, ні економічних можливостей.


 


Література


1. National Security Strategy of the United States of America. – Washington, DC: The White House, March 2006. – P. 46.


2. Strategic Plan, Fiscal Years 2007 — 2012. – 7 May 2007. – Washington, DC: U.S. Department of State; U.S. Agency of International Development, 2007. – P. 48.


3. Nye J.S.Jr. Soft Power and American Foreign Policy / Joseph S. Nye // Political Science Quarterly. – Summer  2004. – Vol. 119. – No. 2. – P. 256.


4. Парсонс Т. О понятии «политическая власть» // Антология мировой политической мысли: В 4 т. – М.: Издательство «Мысль», 1997. – Т. ІІ. – С. 241-242.


5. Там же. – С. 242.


6. Energy security, energy urgency: key issues facing the next president. – Washington, D.C.: The Brookings Institution. – December 18, 2007. – P. 8-9.


7. Ibid. – P. 4, 8-9.


8. Ibid. – P. 9-10.


9. Ibid. – P. 10 — 12.


10. Ibid. – P. 14-16.


11. Стратегия национальной безопасности Российской Федерации до 2020 года. 13 мая 2009 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kremlin.ru/text/docs/2009/05/216229.shtml


12. Финансовый саммит G20 ознаменует конец гегемонии доллара – эксперты // РИА Новости. 14 Ноября 2008 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: rian.ru/crisis/20081114/155009576.html


13. Лавров С. Сдерживание России: назад в будущее? / С.Лавров // Россия в глобальной политике. – 2007. – № 4. – Июль — Август. – С. 8-21; Лавров С. Мир вновь нуждается в равновесии. Укрепление доверия должно стать сверхзадачей европейской и мировой политики / С.Лавров // Независимая газета / Дипкурьер. –  10 сентября 2007 г.


14. Медведев предложил изменить мир. 12.09.2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.state.rin.ru/cgi-bin/news.pl?id=175762&page=8&pages=1&theme=


15. Кременюк В. Существующий кризис в отношениях между Россией и Западом – это кризис статусного характера. 04.09.2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.iamik.ru/?op=full&what=content&ident=40060


16. Бертрам К. Слабая Америка = Ослабленная Европа // День. – №  130. – 7 августа 2007 г.


17. Zakaria F. The Future of American Power. How America Can Survive the Rise of the Rest // Foreign Affairs. – Vol. 87. –  No. 3. –  May/June 2008. – P. 18-43.


18. Khanna P. Waving Goodbye to Hegemony // The New York Times Magazine. – Vol. 27. January 27, 2008. – P. 34–41, 62–67.


19. В России вступил в силу мораторий на действие ДОВСЕ. 12.12.2007. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:  www.regnum.ru/news/930902.html


20. Декларация о стратегических рамках российско-американских отношений. Принята в Сочи 6 апреля 2008 года по итогам российско-американских переговоров. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.kremlin.ru/text/docs/2008/04/163171.shtml


21. O'Hanlon M.E. Don't Rush Georgia and Ukraine into NATO // The Washington Times. –  2008. – December 2.


22. Мова йде про Московську угоду про припинення вогню та роз’єднання сил від 14 травня 1994 р.


23. Д.Медведев призвал «разморозить» сотрудничество между РФ и ЕС. 14 ноября 2008 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: top.rbc.ru/politics/14/11/2008/260701.shtml; Москва ждет от Вашингтона новых предложений по ПРО. 1 марта 2009 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: top.rbc.ru/politics/01/03/2009/283644.shtml


24. Заседание Североатлантического Совета на уровне министров иностранных дел, проведенное в штаб-квартире НАТО в Брюсселе 19 августа 2008 года. Заявление / Пресс-релиз (2008)104, 19 августа 2008 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nato.int/docu/other/ru/pr/2008/p08-104r.html


25. Erlanger S. NATO Chief Defends Opening to Russia // The New York Times. – 2008. – December 3.


26. Массовое перевооружение армии начнется в 2011 году. 17 марта 2009 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.infox.ru/authority/defence/2009/03/17/Massovoye_pyeryevoor.phtml


27. Косолапов Н. Пороговый уровень и вероятность конфликта США с Россией // Международные процессы. – Т. 6. – № 3(18). – Сентябрь-декабрь 2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.intertrends.ru/eighteenth/003.htm


28. Кузьмин В. Северная оттепель. Россия и Евросоюз объявили о начале согласования нового договора о партнерстве // Российская газета. – № 4695. – 2008. – 28 июня.


29. Соловьев В. Новая система безопасности дала сбой в ОБСЕ. Запад не верит мирным предложениям Москвы // Коммерсантъ. – № 111 (4166). – 24 июня 2009 г.


30. Шильд Г. Притязания Америки на односторонние действия. Национальные интересы во внешней политике США / Г. Шильд / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.deutschebotschaft-moskau.ru/ru/bibliothek/internationale-politik/2002-04/article09.html


31. Кортунов С.В. Сползание к опасной черте / С.В.Кортунов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.wpec.ru/text/200707280907.htm


32. Рогов С.М. «Перезагрузка» ПРО. Отказ от звездных войн укрепит стратегическую стабильность / С.М.Рогов // Независимая газета. – 5 июня 2009 г.


33. Стратегия национальной безопасности Российской Федерации до 2020 года. 13 мая 2009 г.

0 комментариев

Оставить комментарий

Комментировать при помощи:


Только зарегистрированные и авторизованные пользователи могут оставлять комментарии.